Талах Катя.
Марина Павленко. Миколчині
історії.
Я очікувала прочитати про захоплюючі пригоди, які
трапляться з головним героєм Миколкою. Прочитавши, побачила, що історії зовсім
реальні, повсякденні, але вони мене дуже вразили.
Миколка
– це «нічийний, брудний, нечесаний хлопчик», якому, як і його псові, життя
відвело місце на вулиці. Мене вразило і
засмутило те, що у хлопчика наших років найкращий товариш і порадник не людина,
а… собака. У Миколки батьки пияки, тому вони не переймаються доглядом сина.
Я з цікавістю читала повість, сподіваючись, що життя головного
героя зміниться. Та бачила, що нічого не покращувалося. З нього насміхалися
хлопці над його першим коханням і коли він не хотів курити .Хлопець весь час
був голодний. До глибини душі мене вразила та історія, де Миколка, не маючи
чого їсти із своїм собакою Найдою, забирають їжу у кицьки Анхвіски.
Після прочитання книги , я зовсім по іншому почала дивитися на
таких «нечесаних» дітей. Зрозуміла, що вони не винні,що у них таке життя.
Придивившись до них, я з зрозуміла, що вони такі ж, як і Миколка: добрі,
розумні. Ось тільки немає нікого поряд, хто б помітив їхню душевну красу.
Кожен з нас створений, щоб творити добро. . Краса людини не може бути
без добра.
Рекомендую
всім прочитати цю книгу.
Абрамчук Надія.
Володимир
Малик. Таємний посол.
Я була в захваті від карколомних пригод Арсена Звенигори
та його побратимів. Автор надзвичайно мальовничо описує події, які випереджають
одна одну і відбуваються у другій
половині ХVII століття, коли наш народ боровся проти турецько–татарських
загарбників.
Від книги я не могла відірватися ні на хвилину. Читаючи її, я уявляла
себе одним із героїв. Із усіх книг, перечитаних на історичні теми
Твори
Володимира Малика сподобалися мен
і найбільше. Не всі письменники можуть так передати історію нашого краю і перенести нас у другий
вимір часу як це зробив Володимир Малик у своїй книзі «Таємний посол».
Монтгомері Люсі – Мод. Енн із Зелених Дахів.
Мені не приходилося сумувати. Тому що події в книзі
розвиваються дуже стрімко. Як тільки Енн вибралася із однієї халепи, як знову потрапляє в іншу. Але вона ніколи не
здається. Я багато чого навчилася від неї, вона ніколи не втрачає почуття
гумору, стійко переносить удари долі і не зважаючи ні на що йде до своєї
мети. У п’яти книгах я читала різну Енн.
Із часом її характер змінюється вона стає більш дорослою. Я жила разом з Енн
,переживала з нею раділа і сумувала,
плакала і сміялась.
А
всім тим, хто хоче більше знати про Енн і її пригоди я рекомендую прочитати ці
книги. Можливо, читаючи їх, ви в деяких
моментах її життя побачите себе.
Шевчук Надія.
Дерманський Сашко. Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ.
Мені дуже подобаються твори Сашка
Дерманського. Книги читаються легко, майже на одному диханні. Ця історія про
Чудове чудовисько дуже цікава. Вона поєднує в собі і добро і зло, дружбу,
повчання. Читаю ці книги із захопленням.
Василь Слапчук. Риба під парасолем.
Книга
весела і трішки
сумна. Її герої: дідусь, бабуся
і Миколка повсякчас
потрапляють у різні
халепи. Моя мама також
читала цю книгу і
вона їй дуже сподобалась. Раджу
читати всім.
Леся Воронина. Таємне товариство
боягузів та брехунів.
Одного дня
звичайнісінький хлопець, життя якого досі було похмурим і буденним, захворів.
Проте виявилося, що «хвороба» ця незвичайна, і, якщо чесно, навіть дуже
захоплива. Не треба лежати в ліжку, викликати лікаря й приймати ліки, адже ця
хвороба — пригодоманія! Читаючи її, я й сама так перейнялася , що не зчулася
як стала учасником неймовірних пригод! Класна книжечка!
Руднєв Андрій.
Свен Нордквіст. Коли
Петсон сумує.
Бешкетувати,
гратися і веселитися люблять усі! Яких тільки пригод не зазнали нерозлучні
друзі – дідусь Петсон та його кошенятко
Фіндус, яке ходить у зелених смугастих штанцях і … розмовляє! Вони й на хижого
рудого лиса полювали, і у похід ходили, і намет у саду ставили, і котлети на
городі саджали, і рибалили. Читаючи книгу, я немовби опинився сам на шведському хуторі, де мешкають Петсон і
Фіндус, а їх пригоди
не дали мені приводу до нудьги.
А ще мені найбільше подобаються в цих книгах ілюстрації, які
можна безкінечно розглядати. Це цілий
маленький світ з життя мишустиків (домашніх тролів).
Смітюх Владислава.
Всеволод Нестайко. Чарівні окуляри.
Повість Всеволода Нестайка захопила мене неймовірними пригодами школяра Васі і його друзів. Деякі події, що відбуваються з ними нагадують мені наш клас. Книжка весела
й супер - цікава!
А яка твоя
найкраща книга літа?
Запрошуємо поділитись враженнями.
