четвер, 17 вересня 2015 р.

Волинська книга на Форумі видавців у Львові



    
   У  Львові  завершився  ХХІІ  Міжнародний  Форум  видавців -  найголовніша і найочікуваніша в Україні книжкова, літературна, культурна подія року.
    Це Форум видавців , авторів, друкарів, бібліотекарів, перекладачів, журналістів, освітян, а також ЧИТАЧІВ! Це  свято, якого чекають усі, хто хоч  якось  причетний  до книги. 
     Гран-прі Форуму видавців отримала книга польської письменниці та науковця Олі Гнатюк "Відвага і страх", київського видавництва "Дух і літера".
В книжці розповідається про Львів часів Другої світової війни. Ще 18 видань отримали відзнаки як найкращі книжки форуму видавців 2015, кілька десятків - спеціальні відзнаки. Див:http://life.pravda.com.ua/culture/2015/09/11/200134/
    
   
   Цього  року  під час   ХХІІ  Форуму  видавців  вперше  відбувся  Дитячий  Форум,  метою  якого було  залучення  дітей  до  активного  відпочинку  через  читання,  творчість, винахідництво.   Для  дітей  та батьків було проведено безліч  акцій, пов’язаних  не лише  з літературою та  читанням, а й мистецтвом, наукою, музикою, екологією  відбувалися  майстер-класи, ігри  та  розваги.
     Видавництва  Волині також  взяли участь у  форумі  та  запропонували   свої  видання. Це  видавництва: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», «Терен», «Твердиня», «Надстир’я».  Вони  представили  книги  на історичну  та  краєзнавчу  тему,  а  також багато  дитячих  книг.
      Відома  волинська письменниця  Надія  Гуменюк  особисто  презентувала   на  Форумі  свою  нову  книжечку  оповідань для  дітей  «Манюня  і  Марципан»  видавництва  «Твердиня».
    Невдовзі  наша  книгозбірня  поповниться  новою  літературою  волинського краю. Отож,  про новинки  запитуйте  у  бібліотекаря.

четвер, 3 вересня 2015 р.

Моя найкраща книга літа



                                              Талах  Катя.
    
     Марина  Павленко.  Миколчині  історії.
      Я очікувала  прочитати про захоплюючі пригоди, які трапляться з головним героєм Миколкою. Прочитавши, побачила, що історії зовсім реальні, повсякденні, але вони мене дуже вразили.
     Миколка – це «нічийний, брудний, нечесаний хлопчик», якому, як і його псові, життя відвело місце на вулиці.  Мене вразило і засмутило те, що у хлопчика наших років найкращий товариш і порадник не людина, а… собака. У Миколки батьки пияки, тому вони не переймаються доглядом сина.
Я з цікавістю читала  повість, сподіваючись, що життя головного героя зміниться. Та бачила, що нічого не покращувалося. З нього насміхалися хлопці над його першим коханням і коли він не хотів курити .Хлопець весь час був голодний. До глибини душі мене вразила та історія, де Миколка, не маючи чого їсти із своїм собакою Найдою, забирають їжу у кицьки Анхвіски.
      Після  прочитання  книги , я зовсім по іншому почала дивитися на таких «нечесаних» дітей. Зрозуміла, що вони не винні,що у них таке життя. Придивившись до них, я з зрозуміла, що вони такі ж, як і Миколка: добрі, розумні. Ось тільки немає нікого поряд, хто б помітив їхню душевну красу.
      Кожен з нас створений, щоб творити добро. . Краса людини не може бути без добра.
     Рекомендую всім  прочитати цю книгу. 

                                        Абрамчук  Надія.
     
    Володимир  Малик.  Таємний  посол.
    Я була в захваті від карколомних пригод Арсена Звенигори та його побратимів. Автор надзвичайно мальовничо описує події, які випереджають одна одну і  відбуваються у другій половині ХVII століття, коли наш народ боровся проти турецько–татарських загарбників.
    Від книги я не могла відірватися ні на хвилину. Читаючи її, я уявляла себе одним із героїв. Із усіх книг, перечитаних на історичні  теми
Твори  Володимира Малика сподобалися  мен і найбільше. Не всі письменники можуть так передати  історію нашого краю і перенести нас у другий вимір часу як це зробив Володимир Малик у своїй книзі «Таємний посол».

     
    Монтгомері Люсі – Мод. Енн із Зелених Дахів.
     Мені не приходилося сумувати. Тому що події в книзі розвиваються дуже стрімко. Як тільки Енн вибралася із однієї халепи, як  знову потрапляє в іншу. Але вона ніколи не здається. Я багато чого навчилася від неї, вона ніколи не втрачає почуття гумору, стійко переносить удари долі і не зважаючи ні на що йде до своєї мети.  У п’яти книгах я читала різну Енн. Із часом її характер змінюється вона стає більш дорослою. Я жила разом з Енн ,переживала з нею раділа  і сумувала, плакала і сміялась.
    А всім тим, хто хоче більше знати про Енн і її пригоди я рекомендую прочитати ці книги. Можливо, читаючи  їх, ви в деяких моментах її життя побачите себе.

                                                       Шевчук  Надія.
     
     Дерманський Сашко. Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ.
     Мені дуже подобаються твори  Сашка Дерманського. Книги читаються легко, майже на одному диханні. Ця історія про Чудове чудовисько дуже цікава. Вона поєднує в собі і добро і зло, дружбу, повчання.  Читаю ці книги із захопленням.
   
    Василь  Слапчук. Риба під парасолем.
    Книга  весела  і  трішки  сумна.  Її герої: дідусь,  бабуся  і  Миколка   повсякчас  потрапляють  у  різні  халепи. Моя  мама  також  читала  цю  книгу і  вона  їй  дуже сподобалась.  Раджу  читати всім.
     
     Леся  Воронина. Таємне  товариство  боягузів  та  брехунів.
     Одного дня звичайнісінький хлопець, життя якого досі було похмурим і буденним, захворів. Проте виявилося, що «хвороба» ця незвичайна, і, якщо чесно, навіть дуже захоплива. Не треба лежати в ліжку, викликати лікаря й приймати ліки, адже ця хвороба — пригодоманія!  Читаючи  її, я й сама так перейнялася , що не зчулася як стала учасником неймовірних пригод! Класна книжечка!

                                            Руднєв  Андрій.
    
     Свен Нордквіст.  Коли  Петсон  сумує.
     Бешкетувати, гратися і веселитися люблять усі! Яких тільки пригод не зазнали нерозлучні друзі – дідусь Петсон та його  кошенятко Фіндус, яке ходить у зелених смугастих штанцях і … розмовляє! Вони й на хижого рудого лиса полювали, і у похід ходили, і намет у саду ставили, і котлети на городі саджали, і рибалили. Читаючи книгу, я немовби опинився сам на  шведському хуторі, де мешкають Петсон і Фіндус, а  їх  пригоди  не дали мені  приводу до нудьги.
     А ще мені найбільше подобаються в цих книгах ілюстрації, які можна безкінечно розглядати.  Це цілий маленький світ з життя мишустиків (домашніх тролів).

                                         Смітюх  Владислава.

    Всеволод  Нестайко. Чарівні  окуляри.
    Повість Всеволода Нестайка захопила мене  неймовірними пригодами школяра  Васі і його друзів. Деякі події, що відбуваються з ними  нагадують мені наш клас. Книжка  весела й  супер - цікава!

А  яка  твоя  найкраща  книга  літа?  Запрошуємо  поділитись  враженнями.