пʼятниця, 19 травня 2023 р.

День вишиванки з майстринею

Посміхайтеся світанку, одягайте вишиванки!

      Нехай бачить світ і люди -

      Україна є і буде!

  З Днем української вишиванки! У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

   В нашій бібліотеці відбулася зустріч учнів ліцею імені Олени Пчілки з ковельською майстринею-вишивальницею, дуже цікавою людиною Ніною Габрилевич. Пані Ніна розповіла про захоплення вишиванням, що стало її життям, про сімейні традиції і реліквії, про свої роботи, які розлетілися по всьому світу. Дівчата на святі теж захотіли спробувати вишивати, майстриня організувала для них невеличкий майстер-клас. Свято вишиванки дійсно вдалося, воно було сповнене позитивних емоцій і  радісних відкриттів.








понеділок, 15 травня 2023 р.

Подарунки мамам

 Сьогодні День матері святкує понад 80 країн світу. Цього року в Україні свято відзначають 14 травня. Це одне з найшанованіших і зворушливих серед українців свят. Адже кожен з нас з дитинства несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити, незважаючи ні на що.

З нагоди Дня Матері в бібліотеці для дітей наші юні читачі готували подарунки для своїх мам, переглянули книги на тематичній виставці, дивилися мультфільм про найгарнішу маму, перевіряли свої знання про свято у цікавій вікторині.
Пам'ятаймо, любі діти,
Пам'ятаймо завжди з Вами.
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі - наші МАМИ!!!











пʼятниця, 28 квітня 2023 р.

«Андроник Лазарчук: родом з Волині, серцем – з Україною»

 Андроник Лазарчук – український художник, педагог та майстер побутових картин, пейзажів, портретів. Біографія художника дуже схожа на життєвий шлях Тараса Шевченка. Народився він у селянській родині в селі Уховецьк (нині Ковельський район) на Волині, рано осиротів. Навчався у ковельського маляра-іконописця та в живописній майстерні Почаївської Лаври. У 1897 році закінчив Петербурзьку Академію мистецтв. Підтримував відносини з родиною Лесі Українки, ілюстрував журнали «Рідний край» і «Молода Україна», які видавала Олена Пчілка. Працював над створенням ікон, брав участь у монументальних розписах українських храмів...

«В образну структуру волинських пейзажів він вводить конкретні мотиви: малює польові дороги, стежки, копиці сіна, курні хати... Поліський краєвид ще називається «стелиця», бо має яскраву горизонтальну структуру. Пробував свої сили Лазарчук і в портреті», - розповідає провідний науковий працівник художнього музею в Луцьку Тамара Левицька.
«Лише той, хто поверхово знає художника може ставити під сумнів велич його таланту. Неможливо назвати Лазарчука «сільським художником», який не мав власного стилю», - далі продовжує Тамара Левицька.
Він був художником глибоко національним і, як багато інших українських митців кінця XIX – початку XX ст., відображав у своїх творах народні типи, природу рідного краю в повсякденній її красі, етнографічні особливості. Це документи епохи, своєрідна живописна енциклопедія, літопис життя українців, волинян зокрема. Колекція Волинського краєзнавчого музею налічує понад 30 робіт Андроника Лазарчука.
У Ковелі ім'ям Андроника Лазарчука названо художню школу. Ази художнього мистецтва тут опановують понад 250 дітей. Уже багато років ковельчани мріють і про окремий музей Андроника Лазарчука, аби земляки видатного художника могли споглядати його картини не вряди-годи, а повсякдень.
В бібліотеці оформлено поличку матеріалів про його життєвий та творчий шлях . Пропонуємо вам ближче ознайомитися з біографією нашого земляка та його творами.
Подобається
Коментувати
Поширити

четвер, 20 квітня 2023 р.

Давньоукраїнський звичай

 


    Тиждень після Великодня традиційно називають Світлим. Він закінчується Провідною або поминальною неділею, проводами, провідками, гробками, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першу після Великодня неділю. Існують різні назви цього дня (залежно від регіону).

    У кожному регіоні з цим святом пов’язані свої звичаї, але спільним є те, що сім’ї збираються на кладовищах, щоб помолитися за близьких, що пішли у вічність. Вважається святим обов’язком відвідати могили і вшанувати рідних, близьких, друзів, з ким нам дав Господь разом жити, працювати, творити добро, протистояти злу, любити Бога і людей та свою Україну.

    В ці дні українці провідують могили своїх близьких і рідних. Вважається, що після Великодня на цілий тиждень Господь відпускає душі померлих на землю. А вже у неділю ці душі приходять на цвинтар, тож рідні мають змогу з ними “поспілкува­тися”, здобути певну позитивну енергію. А також попрощатись, адже цього дня вони повертаються назад, на небо. Кажуть, коли у Провідну неділю падає дощ, то котрась із душ плаче, що Господь не відпустив її до рідних за земні гріхи.

    Поминання родичів на Проводи — давньоукраїнський звичай, що отримав своє місце і у християнському календарі. Його не змогли викорінити заборони впродовж довгих десятиліть за радянської влади. Радуниця чи Радониця не раз згадується у давньоруських літописах: «На другой неделе во вторникь на заутріе по Радонице» (1372).

    Більше про все у книгах:



понеділок, 10 квітня 2023 р.

Бібліотечна локація "Великодня"

       Сьогодні в умовах воєнного стану кожний українець від малого до великого, вважає своїм обовязком допомагати Україні та ЗСУ. В Ковелі знову відбувся благодійний ярмарок «Благофест-2» для збору коштів на допомогу нашій армії. Кожен, хто брав участь у ярмарку, намагався не лише вразити оригінальністю та творчим підходом, але й зібрати якомога більше коштів для підтримки наших захисників.

    Наші діти не стоять осторонь. Бібліотечна великодня локація запропонувала їм підтримати наших поранених воїнів теплими словами та щирими побажаннями - виготовити та підписати великодні листівки. Юні ковельчани з задоволенням брали участь у майстер-класі по вирізанню паперового святкового кролика та розмальовували писанки.