14 січня 75 років від дня народження Василя Гея

    Народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. У 1989-2006 роках очолював Волинську організацію Національної спілки письменників України. Поет, прозаїк, критик, публіцист. Лауреат літературної премії імені Андрія Головка, літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського та міжнародної премії імені Дмитра Нитченка. Член ради Національної Спілки письменників України.   Помер поет 12 березня  2016  року.

               Рік  високосний згорів,  наче  свічка?

 Став  лише  грудкою  льоду?

          Ні!  Залишається  з  нами  навічно

                                           Рік  боротьби  за  свободу.

                В  ньому  пили  ми  гіркоту  полинну,

                                            Гріли  серцями  негоду, 

Та  народили  нову  Україну

                                            Гідність  і  згода  народу.

       Батько  Рік  мовив  так  на  останок:

          -  Йдіть,  синочки, за  часом  слідком.

                                        Я  ж  у книзі Історії  стану

     Хоч  одним  неповторним  рядком.

  Пам’ятаймо,  крокуючи  всюди –

 По  степах,  поміж  рік  і  дібров,

     Лиш  тоді  нас  любитимуть  люди,

Як  збагатимо  землю  добром.

    В  сузір’ї  калини  -  жага  України,

Яку  не  згасити  ніяким  вітрам,

         У  ньому  -  світання  погожої  днини

   І  чиста,  врочиста  вечірня  пора.