Біографія Володимира Винниченка
надзвичайно цікава. Він став легендарним
іще за життя.
Ним захоплювалися, за
ним ішли, його зрікалися і
ненавиділи. В його долі нерозривно
переплелись художня творчість
і боротьба за
визволення українського народу.
Дитячі літа
майбутнього письменника минали
на півдні України
серед безкрайніх степів. Народився він в м. Єлисаветграді (нині
Кропивницький) 28 липня 1880 року.
«…Я ріс у тих степах.
Вечорами слухав, як співали журавлі
біля криниць у
ярах, а удень
ширина степів навіювала
сум безкрайності. У
тих степах виробилась
моя кров і
душа моя…
Навколишній світ
я пізнавав через
ігри. Любив рухливі.
Ризиковані розваги: перепливав
широкий ставок, відчайдушно
мчав верхи на
коні, катався на
крижині під час
льодоходу».
Із семи років Володимир Винниченко вчиться у
сільській школі й одразу
стає першим учнем. Згодом вступає до
Єлисаветградської гімназії.
У ті часи навчатися в гімназії
могли лише діти
багатіїв, тому він,
мужицький син, уже з перших днів
став об’єктом глузувань.
«А я навмисне підкреслював
своє селянське походження
і говорив українською
мовою – батьки так учили».
За «мужицтво»
й національну гордість
Винниченка виключають з
гімназії. Кількарічні поневіряння
по Україні утвердили
бажання письменника здобути
освіту. Уже навчаючись
в Київському університеті,
поринає в літературну діяльність,
згодом стає політичним
діячем - у 1918
році очолює уряд
Української республіки.
Велика творча
спадщина Володимира Винниченка
протягом багатьох десятиліть
була майже недоступною
українському читачеві. А це понад
сто оповідань, п’єс, памфлетів,
сценаріїв, філософських праць,
чотирнадцять романів.
Життєвою основою творів письменника
для дітей були
особисті спогади про
батьків, родичів, сусідів.
Зокрема, в оповіданні «Федько-халамидник» Винниченко
віддав чимало власних
рис характеру головному герою Федьку.
Останні
25 років свого життя
Володимир Винниченко прожив
у французькому містечку
Мужен, де відкрив
ще один свій
талант - талант
художника. У 2001
році Україна вперше
ознайомилась з малярською
спадщиною письменника на
виставці у Національному
музеї Тараса Шевченка.
Немає коментарів:
Дописати коментар