До 140-річчя від дня народження Володимира Винниченка

     Біографія  Володимира  Винниченка  надзвичайно цікава.  Він став  легендарним  іще  за  життя.  Ним  захоплювалися,  за  ним  ішли,  його зрікалися  і  ненавиділи. В  його долі  нерозривно  переплелись  художня  творчість  і  боротьба  за  визволення  українського  народу.

       Дитячі  літа  майбутнього  письменника  минали  на  півдні  України  серед  безкрайніх  степів. Народився  він в м. Єлисаветграді (нині Кропивницький)  28 липня 1880 року.

«…Я  ріс  у тих степах.  Вечорами  слухав, як співали  журавлі  біля  криниць  у  ярах,  а  удень  ширина  степів  навіювала  сум  безкрайності.  У  тих  степах  виробилась  моя  кров  і  душа  моя…

  Навколишній  світ  я  пізнавав  через  ігри.  Любив рухливі. Ризиковані  розваги:  перепливав  широкий  ставок,  відчайдушно  мчав  верхи  на  коні,  катався  на  крижині  під  час  льодоходу».

    Із  семи  років Володимир  Винниченко вчиться  у  сільській  школі й  одразу  стає  першим  учнем. Згодом вступає  до  Єлисаветградської  гімназії. У  ті часи навчатися  в гімназії  могли  лише  діти  багатіїв,  тому  він,  мужицький  син, уже з перших  днів  став об’єктом  глузувань.

«А  я навмисне  підкреслював  своє  селянське  походження  і  говорив  українською  мовою – батьки  так  учили».

    За  «мужицтво»  й  національну  гордість  Винниченка  виключають  з  гімназії.  Кількарічні  поневіряння  по  Україні  утвердили  бажання  письменника  здобути  освіту.  Уже  навчаючись  в  Київському  університеті,  поринає  в літературну  діяльність,   згодом  стає  політичним  діячем  -  у  1918 році  очолює  уряд  Української  республіки.

    Велика  творча  спадщина  Володимира  Винниченка  протягом  багатьох  десятиліть  була  майже  недоступною  українському  читачеві. А це  понад  сто  оповідань, п’єс, памфлетів, сценаріїв, філософських  праць, чотирнадцять романів.

     Життєвою  основою творів  письменника  для  дітей  були  особисті  спогади  про  батьків,  родичів,  сусідів.  Зокрема, в  оповіданні «Федько-халамидник»  Винниченко  віддав  чимало  власних  рис  характеру головному герою Федьку.

     Останні  25  років свого  життя  Володимир  Винниченко  прожив  у  французькому  містечку  Мужен,  де  відкрив  ще  один  свій  талант  -  талант  художника.  У  2001  році  Україна  вперше  ознайомилась  з  малярською  спадщиною  письменника  на  виставці  у  Національному  музеї  Тараса Шевченка.